неділя, 11 серпня 2013 р.

Ромцьо Здорик




це місто брутальне, немов метелик
не вмієш любити — дивись по тєліку,
дебільні емо живуть надією -
покинула дівка — петлю на шию.

новинки-картинки — наклав на себе...
небо
неначе у айвазовського
“а што єслі ана мєня бросіт?”

уміти любити як вміти пити -
щось не вдалося — по венах бритвою?
життя не здихає, як кидає дівка -
ніколи не змішуйте пиво з горілкою:)
/емо-ційне/
 

перетнула серце
ходою швидкою...
вересень...
повітря пахне соєю...

п'єш мене склянками
портвейну -
незаймано
мов трейсі емін...

гори світ
сраних політиків,
юль-віть,
недорікуватих

наша галактика -
руки-губи
решта — до сраки,
решта — до дупи...
/love story/


кожного дня
на цьому місці
бомж Вася
стріляє в мене цигарку...
трясця!
на іншому боці вулиці
напівмертвий безхатченко
просить подати на пляшку...
я іду містом...
короткі спідниці...
дівчата...
життя вдалося...
/дисонанс/
дівки-лесбійки...
трамвай в депо...
їду додому...
мені все по...

дві пляшки пива,
у вухах “Пістолс” -
гайда по дєвках
кудись у місто...

хлопці й дівчата -
все сурогатне
хлопці — по хлопцях,
дівки — по дівчатах...

все перекручено,
перех...ячено -
гумові хлопці
замість мачо.

діти в пробірках,
секс — віртуальний.
тєлік і порно,
що далі?

/апокаліптичне/























-
-//-
марення трамвайними рейками
посеред тюрми
у хламиді, скроєній z ночі
стоятиму один
чекаючи на трамвай що іде в нікуди -
сховатися хочу
мені остогидли люди
я хочу побути сам
поzбутися ґрат до смерті обридлого світу
моралі zаконів традицій усіх поzбутися
я хочу дістатись туди
де нема смітників століття
немає порпання в них
а є лиш трамвай що іде в нікуди
іржавляться рейок шпалево роzкинуті руки
небо громами кашляє від zастуди
котиться в беzвість
колесами металевими грюка
трамвай, у якому я - одвічний пасажир
трамвай що іде в нікуди

АВЕ ҐЕНІЮС
незвал
пастернак
маяковський
семенко
шкурупій
хлєбніков
цвєтаєва
неруда
стус
ЗДОРИК


-

Немає коментарів:

Дописати коментар