неділя, 30 червня 2013 р.
пʼятниця, 28 червня 2013 р.
Volodymyr Bilyk. Letter to Marianna Kijanowska.
Not sure if it really means something
But i have to write this:
you are in some way almost shriekingly anti-strange
and it dissappoints me so much that it makes me curious in a scientific way
and i think i'm having not-so-over-the-top insulting stroke of faux faith in complexity
all because of you
Ask me "why" before you'll ask me "what"
Well...
I have no clue how to explain it
i know nothing about that
so let it be the poem
at least on that terms it seems to be coherent
shriekingly as screamingly but with the double entendre and ox breath on the corner after a fight
anti-strange as friction but in terms of knowing
curiosity as brave attempt and scientific just to kill-off rampart interest of instinct
and please dont laugh at it
not-so-over-the-top insulting stroke is the stroke as usual but only when you get used to them -
althrough it remains the same in every form it gets.
faux faith is like old-age faith, it even fools you in the same manner as encyclopedic explanation of faith fools its natural understanding
my faith in complexity happened
because i dont believe that it cant be so simple. You cant be like an early records of Einstuerzende Neubauten. You can't be just like you are and nothing more. You can't not hide something in the very deep of you. you cant have no second bottom. It's impossibly ridiculous
and even if you laugh and answer me so clever i will say you "cool" i just think that it happens like that all the way through.
and still it makes me wonder insultingly
but what exactly?
but i have written what already
maybe the second of one which is second one
But i think i just had written it to be misunderstood
in a world-weary way of course
So let it be the letter
And let it be my pay-off for the mad ununderstandung
And still i havent quoted Cohen's song.
So long...
and be THRAKATTAK
and still it makes me wonder insultingly
but what exactly?
but i have written what already
maybe the second of one which is second one
But i think i just had written it to be misunderstood
in a world-weary way of course
So let it be the letter
And let it be my pay-off for the mad ununderstandung
And still i havent quoted Cohen's song.
So long...
and be THRAKATTAK
GX Jupitter-Larsen
Artist/writer/film-maker GX Jupitter-Larsen is based in Hollywood, California. Much of GX's visual & conceptual work is a self-created lexicon consisting mainly of personalized units of measurement such as the polywave, the totimorphous, and the xylowave. Forget about metric conversion, this is GX conversion. The polywave is his own personal meter. All nations and cultures direct their participants to conform to a master narrative, as if its story was the only one worth measuring. GX has his own story to recount, and that's where the polywave and totimorphous come in. They are the meters he uses to measure his life.
Felino A. Soriano - from Of isolated limning 4
within noon, a theory
of whistled bodies
thinned
syncopated
synonymous,
segregated
altered
freed though an afterward component of composed
alterations
this
hour of specialized devotion: corporeal continuities the
purposeful
flames introspective meaning
, long-away into a prism’s centered
affirmation, aimed
четвер, 27 червня 2013 р.
Gregory Vincent St. Thomasino
This poem, “()*+4#2+56$#0#2,” is a
stochastic traduction of the poem “Go twenty-seven” and is included in the
series Go Mirrored (Go in the Stochastic Era.
Go Poem into Eidograph.) collected in Six Comets Are Coming (E·ratio Editions,
2009).
http://www.eratiopostmodernpoetry.com/pdfs/SixCometsAreComing_I.pdf
Go and Go Mirrored by Gregory Vincent St.
Thomasino
середа, 26 червня 2013 р.
Гюнтер Грасс в перекладі Назара Гончара
Страва пророків
Як обсіла наше місто сарана,
не стало вдома молока, газета задихнулась,
відкрили тюрми, дали свободу пророкам.
Ну розбрелись вони вулицями, 3800 пророків.
Мали право говорити безкарно, живитися вдосталь
тим стрибучим, сірим покривом, який ми
називали напастю.
Хто б то чекав чогось іншого.
Скоро знов з’явилося молоко, газета відітхнула,
пророки заповнили тюрми.
---
Як обсіла наше місто сарана,
не стало вдома молока, газета задихнулась,
відкрили тюрми, дали свободу пророкам.
Ну розбрелись вони вулицями, 3800 пророків.
Мали право говорити безкарно, живитися вдосталь
тим стрибучим, сірим покривом, який ми
називали напастю.
Хто б то чекав чогось іншого.
Скоро знов з’явилося молоко, газета відітхнула,
пророки заповнили тюрми.
---
В яйці
Живемо в яйці.
Зсередини шкаралупу обрисували
непристойними кривулями
та іменами наших ворогів.
Нас висиджують.
Хто б нас не висиджував,
він висиджує заразом наш олівець.
Вилупившись одного дня,
ми тут же створимо собі
портрет того, хто висиджує.
Ми припускаємо, що нас висиджують.
Ми уявляємо собі доброзичливу птицю
й пишемо шкільні твори
про колір і расу
квочки, яка нас висиджує.
Коли ми вилупимося?
Наші пророки в яйці
сперечаються за помірну оплату
про тривалість висиджування.
Вони припускають день Х.
З нудьги та щирої потреби
ми винайшли інкубатор.
Ми дуже турбуємся про наших нащадків в яйці.
Ми радо запропонували б тій, яка нас пильнує,
наш патент.
Та в нас є дах над головою.
Ґенільні курчата,
ембріони зі знанням мов
розмовляють цілими днями
й навіть обговорюють свої сни.
А що коли нас не висиджують?
Якщо ця шкаралупа ніколи не трісне?
Якщо наш обрій – це тільки обрій
наших кривуль і залишиться ним назавжди?
Сподіваємося, що нас висиджують.
І навіть якщо в нас тільки й розмов що про яйця,
залишається острах, що хтось,
потойбіч шкаралупи, зголодніє,
жбурне нас на пательню і посипе сіллю. –
Що робити тоді, о браття в яйці?
понеділок, 24 червня 2013 р.
неділя, 23 червня 2013 р.
субота, 22 червня 2013 р.
Долфі Трост - Entopic Graphomania
Долфі Трост. Бендер-Бендінг-Родрігез автоматичного письма. Але ні, бо його автоматизм мав дуже цілеспрямованим. Тцаратист. Якщо йому вірити, то - перманентний революційний стан - серцевина сюреалістичної теорії - використовується як стан, придатний для пізнавання та простір для дій.
Ентопічний феномен - за Германом фон Гельмгольцом це "коли за певних умов світло, що потрапляє до ока дає можливість побачити образи всередині ока".
Ентопічна Графоманія - це приклад методу - крапки на папері - поєднані лініями - дриганими або рівними. Це один з різновидів недешифруємого письма - того, котре ми любимо під йменням "асемічне". Метод дозволяє облишити контрольовані художні образи і перейти до тих, що знаходяться за межами сприйняття. Але все ще існує проблема пізнання крізь образи. Вона полягає у репродукуванні через мітки певних теоретичних засад і вірі у те, що невідоме може прийняти незнайому форму. Хибна віра творить розчарування. Асемічне письмо - це вища форма організації невідомого та єдина можливість вхопити це невідоме.
пʼятниця, 21 червня 2013 р.
Felino A. Soriano - from of isolated limning
obscure and the
notion of visibility
watched
a
hand hold a hallucinatory rejection, apparitional
in the gray of antediluvian physicality—
focus
emaciates
lands
and divides the
fractioned
fixations gauged
or guarded
by the personal incision effort breathes
around an hour’s
microscopic orientation,
jaded or whole-then philosophy against
antagonistic freedoms, the irony of eerie
momentums
disjointed as the skeletal desire to
abbreviate
existence’s
numerous
infatuations
четвер, 20 червня 2013 р.
середа, 19 червня 2013 р.
понеділок, 17 червня 2013 р.
неділя, 16 червня 2013 р.
субота, 15 червня 2013 р.
пʼятниця, 14 червня 2013 р.
Felino A. Soriano - from Of isolated limning 2
watching __________
run
an aforesaid listening
rain
or
of rain’s varied syllables
diluting into
crawling pound knock fingering with curious
horizontal spreading
inside
an introverted melody vestiges
hence the linger traces holding supplemental messages
augmenting autonomous bodies their
jolt and position altered
among a moment’s elasticized reencountering
четвер, 13 червня 2013 р.
середа, 12 червня 2013 р.
Sarah Edwards 'when i took a photograph and called it modern art.'
Sarah Edwards lives in Montreal, Canada. She has moments of creativity and moments of confusion and sometimes they merge together and create something. She has had work published in and by various wonderful people. Her tumblr (in dire need of an update) and links to work: http://astarvingpoet.tumblr.com/
понеділок, 10 червня 2013 р.
неділя, 9 червня 2013 р.
субота, 8 червня 2013 р.
пʼятниця, 7 червня 2013 р.
Felino A. Soriano - from Of isolated limning 1
of an altruistic hand
energized electronic adequate
modules expand against oval hoping
a
step-away
yen this
epitome of carving distance (of the effort of a resilient
occupation)
and the standing occurs rewriting to abridge a moment’s
analogous
interpretations
this
warming stratagem to beyond-
hold’s
efficient silence, minimal
or bare upon perspective’s
analyzing fulcrum
—fathomed
середа, 5 червня 2013 р.
вівторок, 4 червня 2013 р.
понеділок, 3 червня 2013 р.
неділя, 2 червня 2013 р.
субота, 1 червня 2013 р.
Nick Zedd - The Extremist Manifesto
Nick Zedd spearheaded the film movement The Cinema of Transgression and directed 44 motion pictures starting in 1979 with They Eat Scum. Later films include Police State (1987), War Is Menstrual Envy (1992), Ecstasy In Entropy (1999), Lord of the Cockrings (2001) and I Was a Quality of Life Violation (2002).
Nick Zedd has acted in such films as The Manhattan Love Suicides, Submit To Me Now, Shadows In The City, What About Me, No Such Thing As Gravity, Stone Age Lament, King of Sex and Bubblegum.
He starred in the occult off-Broadway thriller The Intruder by Maurice Maeterlinck in 2001.
After exhibiting films and receiving awards at the 1986 and 1989 Ann Arbor Film Festival, the 1988 International Poetry Festival in Sweden and showcasing a retrospective of his films at The Museum of Modern Art in 1989, Zedd published his autobiography Bleed in 1990, reprinted by Hanuman Books in 1992; later published in 1996 as Totem of the Depraved (2.13.61 publications.)
His novel, From Entropy To Ecstasy was self published in 1996.
As Orion Jeriko, Zedd edited The Underground Film Bulletin from 1984 to 1990 and has written for Penthouse Forum, Radium, Film Threat, 11211, Sensitive Skin, Newtopia and ASS Magazine.
With his band, Zyklon Beatles he released Consume and Die on Rubric Records in 2000.
Zedd produced, wrote and directed the television series Electra Elf from 2003 to 2008.
Since then, Mr. Zedd has produced a series of oil paintings, exhibiting them at the ADA Gallery in Richmond, Virginia as well as Pendu Gallery and Microscope Gallery in NYC.
Mr. Zedd currently resides in Mexico City where he paints, writes screenplays, shoots videos and publishes Hatred of Capitalism magazine. In 2012 he exhibited at the Kunstwerke Museum of Contemporary Art in Berlin, screening several movies and speaking on a panel.
Nick Zedd spearheaded the film movement The Cinema of Transgression and directed 44 motion pictures starting in 1979 with They Eat Scum. Later films include Police State (1987), War Is Menstrual Envy (1992), Ecstasy In Entropy (1999), Lord of the Cockrings (2001) and I Was a Quality of Life Violation (2002).
Nick Zedd has acted in such films as The Manhattan Love Suicides, Submit To Me Now, Shadows In The City, What About Me, No Such Thing As Gravity, Stone Age Lament, King of Sex and Bubblegum.
He starred in the occult off-Broadway thriller The Intruder by Maurice Maeterlinck in 2001.
After exhibiting films and receiving awards at the 1986 and 1989 Ann Arbor Film Festival, the 1988 International Poetry Festival in Sweden and showcasing a retrospective of his films at The Museum of Modern Art in 1989, Zedd published his autobiography Bleed in 1990, reprinted by Hanuman Books in 1992; later published in 1996 as Totem of the Depraved (2.13.61 publications.)
His novel, From Entropy To Ecstasy was self published in 1996.
As Orion Jeriko, Zedd edited The Underground Film Bulletin from 1984 to 1990 and has written for Penthouse Forum, Radium, Film Threat, 11211, Sensitive Skin, Newtopia and ASS Magazine.
With his band, Zyklon Beatles he released Consume and Die on Rubric Records in 2000.
Zedd produced, wrote and directed the television series Electra Elf from 2003 to 2008.
Since then, Mr. Zedd has produced a series of oil paintings, exhibiting them at the ADA Gallery in Richmond, Virginia as well as Pendu Gallery and Microscope Gallery in NYC.
Mr. Zedd currently resides in Mexico City where he paints, writes screenplays, shoots videos and publishes Hatred of Capitalism magazine. In 2012 he exhibited at the Kunstwerke Museum of Contemporary Art in Berlin, screening several movies and speaking on a panel.
Підписатися на:
Дописи (Atom)