Волес Стівенс - Тринадцять способів погляду на дрозда

1
Серед двадцяти сніжних гір,
Єдиним в русі
Було око дрозда.

2
Я був трьох голів,
як дерево
в котрому троє дроздів.

3
Дрізд вирлює у осіннім вітрі.
Це було як частка пантоміми.

4
Чоловік і жінка
єдині.
Чоловік і жінка й дрізд
єдині.

5
Не знаю чому віддати перевагу, \що обрати,
Красу згинань
Або красу натяку \ непрямого натяку,
Дроздовий свист
Або одразу після

6
Бурульки сповнили довге вікно
Із варварським склом
Тінь дрозда
Тиняється туди-сюди
настрій
розпізнаний у тіні
Нерозбірливий мотив

7
О тонкі люди Гаддаму,
Чи ви уявляєте золотистих птахів?
Чи не бачите ви як дрізд
крокує коло ніг
жінок довкола вас?

8
Я знаю шляхетні вимови
й строкаті, неминучі ритми \ жваві, неминучі ритми
Але я теж знаю,
Що дрізж замішаний
у тому, що я знаю

9
Коли дрізд злетів з ока
це позначило край
одного з багатьох кіл

10
В очах дроздів
Літаючих в зеленім світлі,
Те саме лихослів'я милозвуччя
Було б різким криком

11
Він їхав Конектикутом
у склянім екіпажі
однога разу, страх вчепив його
тим, що він прийняв
тінь екіпажу
за дроздів

12
Річка рушить,
Мабуть дрізд літає.

13
Був вечір після обіду
Був сніг
і збиралось сніжити.
Дрізд сидів
на кедровій гілці.