Ромцьо Здорик

це місто брутальне, немов метелик

не вмієш любити — дивись по тєліку,

дебільні емо живуть надією -

покинула дівка — петлю на шию.

новинки-картинки — наклав на себе...

небо

неначе у айвазовського

“а што єслі ана мєня бросіт?”

уміти любити як вміти пити -

щось не вдалося — по венах бритвою?

життя не здихає, як кидає дівка -

ніколи не змішуйте пиво з горілкою:)

/емо-ційне/

 

перетнула серце

ходою швидкою...

вересень...

повітря пахне соєю...

п'єш мене склянками

портвейну -

незаймано

мов трейсі емін...

гори світ

сраних політиків,

юль-віть,

недорікуватих

наша галактика -

руки-губи

решта — до сраки,

решта — до дупи...

/love story/

кожного дня

на цьому місці

бомж Вася

стріляє в мене цигарку...

трясця!

на іншому боці вулиці

напівмертвий безхатченко

просить подати на пляшку...

я іду містом...

короткі спідниці...

дівчата...

життя вдалося...

/дисонанс/

дівки-лесбійки...

трамвай в депо...

їду додому...

мені все по...

дві пляшки пива,

у вухах “Пістолс” -

гайда по дєвках

кудись у місто...

хлопці й дівчата -

все сурогатне

хлопці — по хлопцях,

дівки — по дівчатах...

все перекручено,

перех...ячено -

гумові хлопці

замість мачо.

діти в пробірках,

секс — віртуальний.

тєлік і порно,

що далі?

/апокаліптичне/

-
-//-
марення трамвайними рейками
посеред тюрми
у хламиді, скроєній z ночі
стоятиму один
чекаючи на трамвай що іде в нікуди -
сховатися хочу
мені остогидли люди
я хочу побути сам
поzбутися ґрат до смерті обридлого світу
моралі zаконів традицій усіх поzбутися
я хочу дістатись туди
де нема смітників століття
немає порпання в них
а є лиш трамвай що іде в нікуди
іржавляться рейок шпалево роzкинуті руки
небо громами кашляє від zастуди
котиться в беzвість
колесами металевими грюка
трамвай, у якому я - одвічний пасажир
трамвай що іде в нікуди

АВЕ ҐЕНІЮС
незвал
пастернак
маяковський
семенко
шкурупій
хлєбніков
цвєтаєва
неруда
стус
ЗДОРИК

-