вівторок, 14 травня 2013 р.

Чарльз Резнікофф. З книги "Своїми тропами" 1936




1. Millinery District

Хмари складені в ряди немов товари
стали темними; світло горить на горищах
капелюшники кріплять світлі квіти на соломяні риски,
щоби, скажімо, виглядати з вікон,
буде сніжити
і скоро вони почують як сніг дряпає шибки вночі

Він вже високо на порозі
Сніг заповнює відбитки ніг
на вулицях, колії вагонів та вантажівок.
За винятком гомону авта, що
зачіпає доріжки чисті від снігу,
вулиці - тихі.

На час закриття, дівчата важко дихають
Чисте повітря на вулицях
Солодке після запаху товарів.

2. Separate Way
Не опирайся на добрі слова друзів
Бо на тій доброті уся їх доброта вершиться
Ми йдемо своїми тропами до смерті

Любов батька або матері знає
страх хвороби, потребу в їжі й одязі
але так чи інакше - ми йдемо своїми тропами до смерті

Цілунок після поцілунку в голову поруч з тобою на подушці
але вірність тільки таким чином -
ми йдемо своїми тропами до смерті

Якщо ти побачиш як Фенікс палає
і на магістралі стаєтсья полювання на єдинорога
що ж, користуйся метро, поки не вмреш
й тримайсь за роботу поки дух не впустив
Ми чули твої жарти, твої байки, твої пісні
Ми знаємо всі твої хиби й правини
Але ми зайняті, звиняй? О, так?
Ну і кому діло?
Ти гадаєш, що ще щось маєш казати?
Можливо, але ти старшаєш, сивішаєш і ми теж
Ми поділимось добрим словом з тобою
і підемо своїми тропами до смерті.

3.Depression
Так гордо вона увійшла у вагон
всі, хто не читав газети побачили
її голову здійняту високо та вельми повільний крок
пальто примяте та лахи в паперини
Лице немите й сиве волосся нечісане

Проста душа, так рано вранці на роботу йдуть лише найбідні
Стоять в вагоні і перекрикують гул
"Перепрошую, пані та панове, в мене хвора дитина вдома, я не маю роботи й грошей"
той, що не має коробки чи шапки збирати монети -
тільки руки
і бачиь тільки лики відворочені
ніколи не опускався так низьки як попрошайки

Вогонь продерся крізь підлогу:
машини і товар звалились у
велику дірку, цей нуль всмоктав багато літ
і нині, врешт побачений, сам магазин:
стеля спустилась майже до підлоги дивним
у лініях і довжинах його життя;
краплини падали
зі стирчащих дошок вище поверхом,
від змоклого гіпсу, зі все ще стелі,
краплі брудної води випадали
на його одяг і капелюх та його руки
думки про справу
зібрались в його надрах як вода чорнява.

у кроках крізь болото
чекаючи на роботу, вона вивчала пильний стіл й за ним сиділа
і підлога була погано заметена -
прибиральник лишив кути брудними;
миша пробігла туди й сюди по батареї
і вона прибрала ноги
та її спідниця довкола її ніг, але миша ходила туди й сюди
по своїм справам, а вона сиділа і чекала на роботу
у ворожому світі мишей й маскулів.

Йдучи вздовж дороги вдвох-втрьох
теревенячи про роботи
роботи, які вони ніколи не матимуть та роботи, які їх мали
не обертаючись глянути на дерева чи на річку
що сяє на сонці чи авта
що скоро минають їх -
вдвох-втрьох теревенячи про роботи
у мряці
чотири в ряд
близько до краю
який перехожі пройдуть
Загони повстали
чекати на суп,
скибку хлібу
й притулок
брудний той одяг 0
їх уніформа:
на ганку
густо серед кроків
чоловік,
що знепритомнів
кожен в тім загоні
його бачив
але не зрушив з місця
добре притиснутий хотінням

4. Messianic
Ніч тепла
Річка повниться
Світлом
Ліхтарів та світлофорів
дроти зірок
 сяють в тумані
добрий весняний дощ проллється
нюхаючи землю
зоннесяйво
освітлює вулиці
горобці будуть крутитись коло сяючих лозин
горобець летить до бруньок
оминуає одну гілку щоби сісти на другу

як далеко й широко
до верхньої і нижньої заток
вздовж річки й перед морем
як близько й рівно
ліхтарі засяють

ти пізнаєш ліси батьків серед стовпів
будь-який ти їх безлюднить по бруківці
чия слюда
сяє на сонці й від ліхтарів
у жарі й на морозі,
волозі чи білизни снігу,
хоч твоє поемя й найменше і ти є найменшим
ти скажеш, ти вмуштруєш, ти побєш і ти помреш
укотишся так швидко
що побачиш сонце
не більше ніж зоря вечірня
їх чоботи понесуть твою кров
вона частинка
сімя
що проросте в піску
серед булижників алей й бруківки авеню.

Немає коментарів:

Дописати коментар