четвер, 10 липня 2014 р.

Cid Corman - Сід Корман






***
енурез

жах не - Ед -
в своїй сечі.
я знаю - був там -

спав там так
більшу частину свого дитинства.
було тепло - взагалі-то -

і зручно - накпи
неприхованої
неприховуваності

запаху. Жах? це було
і буде
Мама лає Батька

і ось я
сам вночі
чую той грюк дверей

***
мементо

все ще
маю
польову
квітку

між
сторінок
щоденника

хвилька
жовта
зрушила
подумки

не ро-
-мантична
хоча
врятована

від
анналів
тих
полів

де ми
міркували
і
мріяли

про життя
від якого ми
не могли тоді
втекти

ніяк
хіба що
через
смерть

***
розмова

була темна ніч
така сама як і більшість ночей

ми сиділи
в найтемнішому кутку

світло окреслює
обриси дверей

над нами
місто стоїть

біле каміння глушить
наміри любові

чому ми сидимо
шерех дерев на думку

чому ніч
перебільшує тіні

ховаючи
їх

так якби смерть вимовbла
слова, яких не вистачає любові

***
стіл

божа голова із прес-пап'є
і нічого писати

розчинене вікно велике
над садибою

прихована від спеки
і липкого пилу Липня

такса крокує серед руж
й гарчить на позіх

обрій над стіною
й лавр тягнеться до нього

важко бути будь-де раз
і два - то сон

***
Дитина

це
уст твір
струмінь,

плаче:
то подих,
форма рота.

це
все, що
є: обійми

цю
тва-
-рину. ця істота

може
плакати
то наш пестивий спокій

***
Сенс

радий по-
-вернутися бо
я немов

зима
й дерева
- гілки

без жодних прикрас
як - але для них і

декількох птахів
й очей -
небо

***
День

Розвиднілося. і сонце
кидає світло на пил
на вікні,

сталість тієї
мли. Аби взнати "чи
погода з нами",

і вона з нами.
Дивовижно, скільки
вікно впускає

чи випускає. Частина
хреста з вежі
на калюжі на

сполучній ході,
білі стоки
на боках

білих будівель в'яжуть
бляшані карнізи до
землі, інші вікна

блискучі опосе-
-редковано від-
-битками. Тихо. Небо.


***
Шість віршів з Oyster Boy Review 12

***
Тиша додає
люті
пуку

***
тон чи натяк
музики - ніби тиша
збудилась

***
тиша підкреслює це.

***
кожна скеля
зламана у спробі сказати
щось здря.

***
Відносність
і квантова механіка і
всі відповіді
гаданого все-
-світу. Все тільки поезія.

***
Стільки \Так багато
пустих сторінок
роблять
поезію
явною

***
Шість віршів з Oyster Boy Review 8

***
Я люблю тебе

лиш означає
Я люблю житття

й життя є

життям для мене
тільки тоді

коли ти зі мною

***
Як я можу опиратися
життю? воно звеличує навіть тоді,
коли щемить в мені

***
якщо ці слова
не пам'ятають -
забудь їх

***
ти розумієш
як мало часу залишилося
щоб зрозуміти це?

***
і ще раз ми
знаходимо себе на мосту
що веде нас у нікуди

***
листок нарешті
ковзає вітром і так
він осідає на землі

***
Mountain
stars

eyes
in the

open
do

***
що склалося за-
-високо
розсипається

порожнеча
просто
начиняє

***
***
підняв
лист

він важив
мою мару

я нахилився і
поклав його

майже там,
де він був

***
Асистент

поки ти тут -
перегорни сторінку

***
Дорослішання

Я перестав грати
у день, коли виграв
набагато більше ніж заслуговував

тоді я зрозумів
марноту перемоги
з таким рясним програшем.

***
це не аби
щось сказати -
щось сказати тобі -

щось, що ти маєш знати -
але щоб втримати тебе -
втримати тебе від цього -

чую себе тут
поки ти тут є -
поки ти тут є.

***
Ми навіть не загублені
і досі не знайдені
там, де ми були покладені.

хтось бачив коли-небудь
як дерево нахиляється
підняти лист?

***
Йду

гірською стежкою - знаходу

цю фіалку 

(Басьо)

***
Звісно,
життя щось значить.
Щебетай,

жевжику,
дай мені
знати

***
На

мить
лист

вище
за 
дерево.

*** 

Філантроп

Нацюняти у
річку
під час дощу

***
На заметеному ставку
сніг починає
здійматись

***
Золоті рибки
відпочивають торкаючись
один одного.

***
Небо є
небо

вже
досить довго

***
ПІСЛЯ
ПІСЛЯ
  
Нічого сказати
Нічого не сказано

Потягуючи в гір
Дивлюся падіння води

***
Такі як Рембрандт
роблять мені день. Він дивиться
на мене із млявою

усмішкою - без жалю
й без відрази. 
Він знає те, що я знаю

і знає, що я знаю. Чи
знаєте ви що означає
просто мати друга? 

***
НЙ 1934

Ви могли подумати,
що вона з Брукліну - коли
один за одним журналісти

питали: "а чого ви не
пишете так як
говорите?" вона відповідала так як

могла відповісти тільки Гертруда
Стайн: "А чого ви не 
читаєте так як я пишу?"

***
"Вправа"

Шизумі

З висоти
сходів

жіночого монастиря

спускається
поки сонце

піднімається до мене

***

Немає коментарів:

Дописати коментар