вівторок, 2 квітня 2013 р.

Марне Гаяння Часу.




Просити - це завжди спів. Розпечений й під небом в ніч забороненим й закліканим сподихопозіхами. Горлянку переріжуть. В цім є інтрига. Всі очікують на сигнал - щоб поати плюватись. Папуга просить грушу. Із замкненого лине сік - звільняє - мовить скуто - манерно пад на схил й висить. Підлий зворот праворуч і заворот за ріг та увага воротиться до перегорту догори дном до виклику нудоти з гиду. Збиття примусило пожовкнути, а потім і почервоніти. Мало б це сенсу. Із цікавою виправкою погляд переходить, що паморочить голову. Б'є до закриття на мить. Зляк і далі вже без блиму. Коло пальця простягнулася нога. Музично, з нахилом у гумор - напад гніву - схвилював когось. Сідати, скалвши руки на кожному кроці. 

Тортура не злякає, бо місце для падіння відмічене. До того ж над ним є стрекіт. З породи тих, котрі тінь на стіні, котра йде на землю і там так тьмяно гурлює, що, в решті решт, нечутно вкладається у якусь розпечену мушлю - щоб гідно тримати плач на руках і в той самий час проламувати її низ непервершений і кульмінаційним стуком колін.

Передусім темно-сірі стіни з цеглин 

Погляд дивно веселить. На смак невідпорний захоп лунає придихом.  


Безпутна ваба повна  йде форму мати.



Чоловік із романтичною зачіскою, котра увінчана позаду метеликом і таємничим виразом обличча, котрий зазначає те, що його виконавець щось смакує на запах у одязі, що дисонує з часом його опису та суспільним статусом "гарний", тримає жінку в той час як за його спиною палає свічка. Жінка дивиться на нього так, ніби чоловік є фонтаном, за котрим грають у покер, в той час коли коні змаганницько нарізають кола довкола них у щирому бажанні прикути до себе увагу. Абсолютна розгубленість. Якби тінь голови упала на груди - це б звалось інакше. 

Ці події не завадили йому сісти у крісло перед маленьким круглим столиком із металевим кувшином та тримати пляшку тим чином, яким зазвичай розглядають кількість та природу її змісту. В той самий час  на його руках знаходяться кайдани, а він співає закинувши згин однієї ноги туди, де зазвичай знаходиться лікоть або подальша від ноги частина тіла. Його стіл непокритий, але грати на вікні кидають гарну клітинку на нього. Його очі закриті. Скоріш за все, він співає про біль і скоріш за все також зубний. 

Скоріш за все він співав щось таке: "Я родивсь під час важкого дня, там, де був розпал та ще й блиск. Я нічого не маю, але озираючись на свою життя - маю сказати, що я пригнічений. Допоможіть, мені потрібен спочин. Кожен потребує чогось, а мені нема кому потримати руку. Я сповнений, скажіть мені скільки блукати і скільки ще здіймати крик? Чи витре мене хтось і чи потреться головою і чи буду я лежати, коли мене хтось цілує? Зважаючи на все це - я пригнічений". 

І далі таке: "Глядіть на прокажених - вони рвуть кайдани - їх не зупинити - вони притиснуть до стіни!"

Але то таке...

І поки довкола всупереч знаходяться вікна або світло з них серед сіна вона сидять взявшись за руки із поволі обсценними намірами виразитись. Він би хотів побачити як вона танцює. Але вона хотіла б впитись у його рот - вирвати губи, порвати щоки, покусати язика та попускати слину, все це у проміжках між пестощами. В цей час очі збираються швидко пробігтись протилежним обличчам, але вони надто маленькі і територія заважка для проходу широко відкритих. В цей час протилежна пара очей зав'язана на карткових маніпуляцій і намагається розгледіти у протилежних очей розклад карт. І одночасно з цим насолоджується грою їх кольорів та загального кольору очей. Закрита і відкрита шиї із легким підкрутом і похилом, бо часу трохи вже пройшло і кляк почав ставати. Має місце питання вибору: бантик на шиї проти намиста з ложкою. Коли хтось від жаги таки звалиться і ковтне язика буде двійко ходів - або затягнути вузел бантика або ложкою вибити зуби і зачерпнути язик. Але це невиправдовує прихованість вух. Її курлею прикритий козелок та його скронними прикритий завиток. Ми чекаємо на іскру.
В той самий час чоловік розповів про події попередньої ночі, коли до нього прийшов танцівник і танцював за дверима. Чоловік нічого не бачив, але чув стукіт і пихкання, що нагудувало вигук "ще!". Звісно, це марне гаяння часу.


Немає коментарів:

Дописати коментар