Євген Довгий про паперових птахів.

це така в нас романтика -

говорити на суржі,

водоспади труїти брудними ногами

та з поцуплених фантиків

засмальцьованих дуже

безвідривно крутити смішне орігамі

я читаю бегбЕдера,

сторінки видираю,

і лелеки з-під пальців виходять безжурні

або їдло для шредера,

що їм пам'ять стирає

і каблучки вдягає сумному Сатурну

ти приходиш у сутінках -

неземна, незвичайна..

і подряпини гнійні ховаєш під коцик

ти - байстрючка від Путіна,

ти бліда і кавайна

у знекровлених пальцях стискаєш підствольник

ми спотворимо соціум,

Атлантиди нащадки,

нам не страшно відчути гарячість всіх ліній -

найостаннішим козирем,

що зітре про нас згадку,

стане вибух яскравий. піднесений. синій.