Walt Whitman

***

Малого здив

ТИХИЙ й здивований, навіть малим,

Я пригадую як кожну неділю проповідник вкладав бога в свої викази

Виступаючи проти якогось буття і наплинку

***

Ясна полуніч

ЦЕ твоя година, душа, твій вільний льот у невимовне

Геть від книжок, геть від мистецтва, день стерся, урок зроблений,

На перед випирають тихі, вицуплені, роздуми на теми

любі.

Ніч, сон, смерть й зірки

***

Ферми картина

ЧЕРЕЗ широкі розчинені двері мирної клуні

Сонцем осяяний випуст, рогаті та коні пасуться

І мла і риска, далекий обрій гасне.